


Таку інформацію отримала «СП» із джерел, але її перевірити виявилось непросто — медики, до яких зверталися, робили вигляд, що нічого не знають, мовляв, таке могло статись навіть на автобусній зупинці, це звичайне явище.
Врешті з’ясували: факт мав місце — уніч із неділі на понеділок у інфекційному відділенні Малинського МРТМО, дійсно, покінчив життя самогубством пацієнт.
За коментарем звернулись до начальника Малинського відділку поліції полковника Михайла Старовойта.
— Як сталось самогубство?
— Уніч на 28 листопада хворий інфекційного відділення повісився у ванній кімнаті. Це чоловік 1958-го року народження.
— Він був тверезим?
— Якщо людина тиждень лікується в інфекції, то як гадаєте, чи міг він вживати алкоголь?
— Це був житель Малина? Бо за інформацією, нам повідомили що без місця проживання…
— Спочатку ніхто не знав хто це. Потім особу встановили. Це мешканець одного із сіл району, він на певний час виїздив на заробітки в Коростишівський район, потім повернувся, потрапив у лікарню…
— А чи мав місце факт, що міська рада не хотіла його ховати?
— А при чому тут хотіла чи не хотіла? Так, він житель села, але помер на території Малина, і обов’язок місцевого органу самоврядування поховати померлого. Є закон, а не хочу-не хочу. Все.
Тетяна ТКАЧЕНКО.
Залиште коментар