Причавлений брилою засохлої глини Олександр Гіренко, ймовірно, кликав на допомогу, але не був почутий

31 сер 2016, 2016 14:29 | 0

Ми з жахом читаємо історії про заживо похованих. Але ще гірше смерті, коли засипана землею людина бачить небо і сонце, але розуміє, що приречена і що на допомогу вже ніхто не прийде. Відразу згадується закопаний у пісок Саїд в «Білому сонці пустелі»...

У такій фатальній ситуації опинився житель Малина, 45-річний Олександр Гіренко. Його труп рятувальники відкопали 14 серпня. Кореспондент народного тижневика «Субота» побував на місці трагедії. Досі в холодний піт кидає при згадці про побачене і почуте.

На місце події журналіста проводив заступник начальника 13-ої державної пожежно-рятувальної частини Володимир Рудюк. Місце це розташоване на околиці Малина, серед городів. Є там недіючий каналізаційний колектор, що складається з чавунних труб. Ось таку трубу, ймовірно, і намагався викопати загиблий, щоб продати як металобрухт. Але місце це безлюдне. І городники не ходять тут, оскільки урожай картоплі вже зібрано.

Ось — колодязь колектора. Від нього тягнеться вузька канава глибиною близько півтора метрів. Ґрунт — дуже щільний, злежала засохла глина. Невже загиблий самостійно її викопав?! Тоді це — пекельна праця, яка зайняла не один день. Але що ж сталося?

Як розповів Володимир Рудюк, коли рятувальники приїхали за викликом, з траншеї визирала верхівка голови заваленого землею Олександра Гіренка. Коли почали відкопувати, зрозуміли, що труп знаходиться в напівсидячому положенні, а на ньому — здоровенна брила глини, швидше, навіть глиняний блок шириною в траншею і довжиною в людський зріст. Ймовірно, загиблий, видовбавши цю брилу, намагався виштовхати її з траншеї, але не впорався і опинився під нею.

Тобто, людина сама приїхала в безлюдне місце і зважилася на ризиковану боротьбу з шматком глини вагою кілька центнерів. Чоловік програв сутичку... Найжахливіше, що засипаний він був неглибоко і, можливо, міг навіть покликати на допомогу.

Але коли це сталося, і скільки часу вмирав Олександр Гиренко? Як з’ясувалося, він зник ще 12 серпня. Його двоюрідний брат — А. Гіренко (його ім'я поки уточнити не вдалося) — нарешті здогадався, де шукати зниклого. Коли прийшов на околицю міста, де раніше разом із загиблим намагався витягти з землі стару чавунну каналізаційну трубу, виявив там завалене землею бездиханне тіло брата.

Кореспондент тижневика «Субота» побував біля п’ятиповерхівки, де жив загиблий. Сусіди нічого про нього сказати не могли — він тут оселився недавно. Знають лише, що працював у Польщі. Тут приїхала з кладовища, з могили сина, літня мати Олександра Любов Андріївна. Убита горем жінка сказала лише, що не в змозі пояснити, що трапилося, не розуміє, що ж сталося. Двоюрідний брат загиблого, який знайшов тіло, на жаль, перебував за межами Малина, і зв’язатися з ним не вдалося.

Тож, заради чого ризикував життям, віддавши себе лютій смерті Олесандр Гіренко? Заради метрового шматка чавунної труби 30 см в діаметрі.

А 18 серпня — ще один заживо похований в траншеї для каналізації. Жителя Новограда-Волинського засипало землею в траншеї, в яку він впав під час прокладки каналізаційної труби. Біда трапилася близько 14:15. Один зі робітників бригади, укладаючи трубу, необережно встав на край траншеї і разом зі шматком ґрунту. Що відвалився, виявився на глибині близько 3,5 м, причому зверху його ґрунтовно присипало землею.

Зрозумівши, що самостійно заживо похованого їм не визволити, робочі бригади викликали рятувальників. Бійці 10-ої пожежно-рятувальної частини спільно з робітниками, які не припиняли спроб врятувати свого товариша, зуміли дістатися до потерпілого, обв’язали його мотузкою і витягли з траншеї.

На тілі врятованого видимих травм виявлено не було, проте, карета швидкої допомоги відвезла бідолаху, переляканого, але живого, в лікарню, де йому надали необхідну допомогу. Слава Богу, що хоч ця історія зі щасливим кінцем.

Заступник начальника 13-ої пожежно-рятувальної частини Володимир Рудюк: «Загиблий, ймовірно, намагався самотужки дістати з цієї траншеї шматок каналізаційної труби».