29 вересня — 75-річчя трагедії Бабиного Яру (ІНФОГРАФІКА)

Версія для друкуВідправити електронною поштоюPDF версія

У 2016 році Україна та світ вшановують 75-ті роковини трагедії у Бабиному Яру. Це місце закарбувалося в історії як символ Голокосту: у вересні 1941 року тут розпочалися масові розстріли, що забрали понад 100 тисяч життів.

Інфографіка від Укрінформ: «Бабин Яр. 75 років трагедії»

Протягом двох з лишком років, жертвами нацистів у Бабиному Яру стали євреї, роми, члени Організації українських націоналістів, радянські військовополонені, в’язні Сирецького концтабору, підпільники, партизани, душевновхворі, заручники, порушники комендантської години та нацистського порядку.

Розстріли та захоронення проводили зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом Пауля Блобеля та органи поліції: 45-й батальйон німецької поліції, 303-й батальйон німецької поліції.

27 вересня 1941 року першими жертвами стали пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова.

28 вересня 1941 року в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Наступного дня, 29 вересня 1941 року, люди зібралися на розі вулиць біля кладовища. Їх змушували залишити гроші, всі цінні речі та роздягатися. До 18:00 було вбито близько 22 тисяч людей.

30 вересня 1941 року розстріли продовжилися. Документи свідчать: на 02.10.1941 р. за два дні в Києві стратили 33771 людину.

Вже 12 жовтня 1941 року було зафіксовано понад 51 тисячу вбитих. Із середини місяця жертвами злочину були роми, заручники, комуністи-підпільники, матроси і командири Дніпровського загону Пінської військової флотилії та інші.

Взимку 1941-1942 року страчені члени Організації українських націоналістів (621 особа), а також представники інших течій визвольного руху в Україні, серед яких українська поетеса Олена Теліга, іменем якої тепер названо вулицю, яка проходить повз Бабин яр.

У серпні 1943 року, ховаючи сліди злочину, нацисти вирішили знищити тіла жертв. З 18 серпня 1943 року в’язні Сирецького концтабору з іншими групами в’язнів, зокрема з Полтави, викопували тіла та спалювали їх у спеціально побудованих печах. За раз спалювали до 2000 трупів. До кінця вересня майже всі тіла розстріляних у Бабиному Яру були спалені. Залишилася остання піч, яка призначалася вже в’язням Сирецького концтабору.

У ніч на 29 вересня 1943 року відбулося повстання цих 327-ти смертників. Врятувалися лише два десятки осіб. Саме їх свідчення допомогли відтворити історію спроби знищення слідів злочину нацистів.

За висновками спеціальної державної комісії на Нюрнберзькому процесі, що відбувся в 1945-1946 роках, жертвами нацистського злочину стало понад 100 тисяч цивільних громадян та військовополонених.

Останні постріли в Бабиному Яру пролунали 4 листопада 1943 року. У ніч на 6 листопада Червона армія вступила до Києва.

 

Джерело: Укрінформ.

Залиште коментар

Коментарі Facebook