Нижче розміщені фото берега Малинського водосховища в районі села Гамарня до та після самовільного захоплення паном Камінським: зелена прибережна смуга перетворилася в загін- пеньки замість дерев, височезний паркан, за яким знаходиться «будинок», в якому «приписаний та проживає» пан «господар». Та фото з судового засідання де позивачем проти обласної екології виступав скандальний забудовник. Цікаво, затишно йому в такій хаті жити, не замерз він взимку? Добре, що вода близько- можна не турбуватися, де води набрати та помитися. Напевно, в гостях в господаря бували не раз і посадовці, які закривають очі на кричущі порушення Закону України, зокрема «Земельного кодексу України» та «Водного кодексу України», статті 89 «Водного кодексу України» «… у прибережних захисних смугах водосховищ забороняється будівництво будь-яких споруд…»,згідно статті 84 Земельного кодексу України частина 4 пункт (г) « До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність , належать землі під об’єктами природно-заповідного фонду» та статті 60 пункт 2 «Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм шириною:…б) для середніх річок, водойм площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.», крім того порушені статті 61, 62 Земельного кодексу України.До речі, в планах пана Камінського будівництво на діній ділянці закладу "громадського харчування"-кафе. Дуже "зручне" місце для таких будівель... Також, напевно, скоро будемо плати за прохід до водосховища.
Саме завдяки втручанню волонтерів та представників громади міста і району, що проявили свою громадянську позицію, й почали діяти вдалося добитися правди. Адже саме від вас залежить не лише ваша доля, але й доля ваших дітей… Ваше мовчання тут, у глибокому тилу, це життя, кров наших бійців, ваших захисників, завдяки яким, ви маєте мирне небо над головою… Ваше інертне ставлення до проблем рідного села, міста, району, держави воздасться всім нам сторицею, сльозами наших дітей, потом та кров’ю бійців.