«Малин Інформ» опублікував ряд матеріалів під назвою "У Малині депутати вимагають відставки першого заступника міського голови та розпуску виконкому" та "Чи відбудеться розпуск виконкому міської ради та відставка Петра Піковського та що про це думають малинчани". Також з цього приводу в газеті «Соборна площа» вийшло інтерв’ю Петра Валентиновича, в якому він пояснював, що питання його відставки це політичне замовлення. А також звинуватив журналістів в тому, що вони шукають лише негатив: «Чому ви шукаєте і пишете лише негатив? Чому ніхто з журналістів не бачить і не пише, що за кілька років Малин піднявся у рейтингу з 12 місця у лідери? Пишіть більше позитивного, люди і так пригнічені негативом з телевізора та інтернету…» Тому журналісти сайту «Малин Інформ» взяли на себе сміливість проаналізувати основні досягнення однієї з ключових фігур в «молодій команді» міського голови.
Свій шлях до влади Петро Валентинович почав в далекому 2014 році з збору гуманітарної допомоги для АТО та патріотичних флешмобів. В малинську політику П.В. привів за руку Олексій Шостак, який надав другові «аванс» у вигляді посади заступника з гуманітарних питань. П.В. одразу включився в роботу. Жодного свята не обходилося без уваги молодого заступника та його патрона. Одягнувши вишиванки ішли обоє в народ. Скажімо, до простих людей поближче. Вчилися у сусідів і переймали лише найкраще. Як згадаю гуляння на Масляну, нашу відповідь землякам з Коростеня на їх день деруна, аж на душі стає радісно. Столи в центрі міста з частуванням. Млинці від мера та по сто грам від працівників виконкому. Шик… А потім були вибори… І співпали вони теж (випадково) з зустрічами з виборцями… Я сказав виборцями? Пардон з простими жителями міста чиїми проблемами переймалися в «молодій команді». І П.В. завжди поряд. Зараз правда ці зустрічі припинилися. Але, на мою думку, вони вже і не потрібні. Як не як Малин вийшов на перші позиції в області. Тому проблем нема. Якраз встигли і земельні ділянки видати атовцям.
До речі про атовців. Опіка проблемами АТО завжди була для малинчан на першому місці. І тому коли волонтери розмістили в центрі міста біл-борди з фото загиблих земляків, магазин «Париж» підтримав акцію. Минулого року у центрі міста було вивішено кілька банерів у пам’ять про уродженців Малинщини, які загинули на Донбасі, захищаючи Україну. А поряд з ними був вивішений банер магазину «Париж», де рекламувалася нижня білизна. Ще минулого року магазин належав дружині першого заступника мера з комунальних питань. Хоча це безпосередньо й не стосується його діяльності на посаді, але вивішувати рекламу з нижньою білизною поряд з Героями, які загинули на війні, видається не надто етичним. На думку автора, що це все ж таки помилка. Якби П.В. дізнався про цей «звірячий акт вандалізму», він би сам взяв драбину і пішов здирати подібне непотребство. До слова, вирішили дізнатися кому належить «цей шматочок Франції». У відповіді, яку надіслали Степанчуку О.Л., помічнику- консультанту депутата міської ради на запит щодо надання інформації на об’єкт, який знаходиться по вулиці Грушевського 36 (де знаходиться магазин «Paris») було написано: «Оскільки власники квартир двохповерхового будинку та магазин «Париж» за вище вказаною адресою перебувають у спільній сумісній власності, так як Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) не створено, а отже власникам нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, дана ділянка в користування не передавалася. Враховуючи, що даний житловий будинок є двохповерховий, виділити окремо в натурі належну кожному співвласнику земельну ділянку не можливо, в тому числі і власнику магазину «Париж». Щодо відомостей, хто є власником даного магазину, міськвиконком не є розпорядником даної інформації». Дивина: магазин є, а власника нема. В декларації П.В. теж не вказано жодного магазину.
Закінчивши з проблемами в гуманітарній сфері та передавши посаду черговому «професіоналу» пані Сніцаренко, П.В. обіймає пост першого заступника міського голови. Як кажуть, права рука. І тут П.В. теж не дав задню. Показав «поперєднікам» зі «старої злочинної влади», як треба працювати. Що головне для європейського міста, яке розвивається? Правильно, це європейські дороги. А як дороги можуть бути європейськими без технологій з Європи. Отже зустрічайте міні – асфальтний завод рициклер. Майже 500 тисяч гривень ціна автономної мобільної установки для приготування РА-800, тобто РИЦИКЛЕР. За словами Петра Піковського, його використання було б значно ефективнішим і дешевшим засобом ремонту доріг. Ваш покірний слуга, мав честь бути свідком цієї історичної, я б сказав, епохальної події в житті міста. Коли П.В. зійшовся в двобої з «консерваторами», «реакціонерами», «асфальтним лоббі» та «нафталіновими пережитками» минулої влади, які мали сміливість заявити, що місту не потрібна така чудо-техніка. І що ці гроші краще пустити на зарплати вчителям. В мене все похололо всередині. Думаю, невже зараз ця «комуністична гідра» візьме верх? Але обійшлося… Ситуацію врятувала Олена Мороз та колеги з фракції БЮТ, чиєю довірою скористалися мер та заступник. Правда, малинчани і депутати нечасто бачили його в дії. Частіше дороги ремонтували старим «кустарним» методом. Правильно, таку дорогу річ треба берегти і цінувати. До того ж, для обслуговування РИЦИКЛЕРа необхідно декілька працівників, яким також потрібно платити зарплату. А вартість балонів з газом також немаленька і коштує, приблизно, як тонна асфальту. Та і не патріотично використовувати газ. В той час коли країна бореться з газовою залежністю від Росії. Треба, щоб рициклер працював на дровах, яких в Малинському районі вистачає.
Читайте також: Цирк без рециклера у Малині
В Малині почали втілювати "європейські" технології ремонту доріг...
Наступною цеглиною в фундаменті «квітучого міста» стали тарифи на воду. Вода по 40 гривень та вугільні фільтри в садочках. Цієї весни одним з головних питань, яке хвилювало малинчан було питання ціни на воду та її якість. Ціну, яку керівництво «банкнотки» та керівництво міста вирішило довести до європейського рівня. Громадські активісти навіть організували збір підписів та круглий стіл. У березні відбувся круглий стіл по комунальним тарифам де Петро Валентинович запевнив, що в дитячих садках незабаром встановлять вугільні фільтри для очистки води. Однак, як з’ясували журналісти, такі фільтри в дитячих садках так і не з’явилися.
Читайте також: В Малині ледь не билися на круглому столі.... Так хотіли дешевої і якісної води. ВІДЕО
Бути чи не бути вугільним фільтрам у дитячих садках Малина?
Станом на 1 липня цього року податкова заборгованість комунальних підприємств міста складає 6580 тисяч гривень?! До того ж, цей борг має тенденцію до зростання. Не думаємо, що це є великим досягненням у діяльності заступника міського голови з комунальних питань.
І, можливо, чи не найголовнішим «досягненям» у діяльності Петра Піковського за цей час — намагання «пропихнути» рішення про створення нового комунального підприємства «Добробут». Суперечки навколо доцільності його створення закінчилися «сексуальним скандалом». Необхідність його створення Петро Валентинович обґрунтовував тим, що нове комунальне підприємство буде своєрідною альтернативою іншим комунальним підприємствам, що створить конкурентне середовище. Але чи є конкуренцією фактичне дублювання функцій інших комунальних підприємств? До того ж директором планується поставити людину, яка фактично довела до боргів підприємство, яке зараз очолює. Тому виникає логічне запитання, для чого створювати вже, якщо не помиляємося, дев’яте комунальне підприємство? Видається, зовсім не для того, аби створити конкурентне середовище чи покращити якість надання послуг.
Читайте також: Малинські Клінтон та Левінскі, або як в міськраді підприємства створюють
Нове комунальне підприємство: якісна альтернатива чи мильна булька?
Чому ж мовчить міський голова в той час коли йому намагаються відрізати праву руку? Невже старій дружбі кінець? Якщо мер зрадив друга чи не зрадить він всіх нас?
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наш канал у Youtube.
