Radomyshl.com поговорили з депутатом міської ради Володимиром Іщенко, та з’ясували, чому не можна знову віддавати свердловини у оренду Пивзаводу та які наслідки це матиме для міста.
Депутат розповів, що влітку договір оренди добігає кінця. Мерія дуже зацікавлена у подовженні цього документу, але є і небайдужі мешканці міста, які прагнуть відвоювати свердловини.
«Як ми пам’ятаємо, договір на оренду свердловин між ПАТ ПБК «Радомишль» та МКП «Водоканал» закінчується вже 14 червня цього року. Власне, саме цим і можна пояснити раптову активізацію владних структур. Цей договір віддає свердловини у користування Пивзаводу досить за маленьку ціну – близько 14 тис. грн в місяць.
І депутати, і члени виконкому, і небайдужі громадяни, які розуміють, що такі документи та рішення просто грабіжницькі, виступають проти продовження договору оренди. На сесії від 21 лютого я озвучив депутатський запит, щоб оренду свердловин Пивзаводу не подовжували. Але є і інша частина владної верхівки, для яких добробут Пивзаводу стоїть на щабель вище, ніж добробут цілого міста. Саме тому вони і намагаються всіма силами лобіювати прийняття рішення про продовження оренди на сесії, що відбудеться 30 березня», – говорить Іщенко.
Віддати свердловини Пивзаводу – це абсурдна ситуація, яка негативно вплине на життя всього міста. Депутат пояснює, що оренда дає смішний прибуток, який, у разі продажу води згідно з тарифами, був би значно більшим.
«Чому це абсурд? Я поясню. Справа в тому, що свердловини, як і надра землі – це власність громади. Але виходить так, що тарифи на водопостачання для громади, яка і виступає власником всього цього, підіймаються, а Пивзаводу ми майже даруємо свердловини. Якщо не продовжити договір оренди, а просто продавати Пивзаводу воду згідно з установленими тарифами, то за рік на рахунок міста прийде більше двох мільйонів гривень, а не близько 180 тисяч грн, як маємо зараз. Таким приливом капіталу не можна нехтувати, адже він би значно покращив ситуацію, та дозволив не піднімати тарифи на воду для мешканців міста.
Розрахунки дуже прості. За рік одна свердловина подає 87 600 м3 води. Тариф на воду – 13,41 грн. Перемножуємо це і отримуємо 1 174 716 грн – це лише з однієї свердловини. З двох отримаємо 2 349 432 грн. До того ж, на наступному виконкомі 15 березня збираються знову підняти тарифи на послуги Водоканалу, якщо це трапиться, тариф для третьої групи споживачів буде 18,77 грн. Тобто у такому разі прибуток з продажу води Пивзаводу піднявся майже б на 30%.
Владна верхівка та ПАТ ПБК «Радомишль» зараз починають говорити про те, що Пивзавод зможе сплачувати за оренду свердловин більше мільйона гривень. Але це не більше, ніж фарс. Тому що вартість оренди - це всього 12% від нормативно грошової оцінки об’єкта. Не можна записати, що свердловини коштують більше 10 мільйонів, коли приблизна вартість двох свердловин становить близько 4 млн», – розповів Володимир.
Прибуток – це не єдина причина. За словами депутата, який у минулому працював на посаді головного інженера МКП «Водоканал», одна з основних свердловин знаходиться у аварійному стані, тому віддавати потужності Пивзаводу досить необачно.
«До того ж, свердловина №2, яка являється одним із головних постачальників води для міста, знаходиться у аварійному стані. Дізналися про це ще у минулому році, але ніяких дій для її полагодження так і не було зроблено. У разі поломки на цій свердловині місто буде отримувати воду погодинно. Це ще одна причина, чому не можна віддавати свердловини Пивзаводу, бо у разі аварії, вони зможуть забезпечити місто водою та послугують своєрідним резервом.
Звісно, коли зростають ціни на всі послуги, підняття тарифів буває просто необхідним. Але навіщо ж робити це за рахунок містян, коли можна отримати набагато більший прибуток від Пивзаводу, не заганяючи людей у боргові ями черговими квитанціями», - пояснює Іщенко.
Ще одне питання – нестача води, що з роками може перерости у серйозну проблему.
«Зараз містяни вже помічають, що у так звані «годині пік», води на всіх не вистачає. Рівень води у колодязях також значно зменшився. Пивзавод поступово викачує підземне джерело. Згодом, він буде збільшувати свої потужності, що може призвести до повного дефіциту води для мешканців міста. Тому й потрібно не віддавати свердловини, а продавати воду, щоб регулювати, скільки підприємство споживає та скільки ми можемо дозволити йому споживати без шкоди для радомишлян», - розтлумачує Іщенко.
Депутат говорить, що міська рада не зацікавлена у добробуті містян, лобіюючи власні інтереси. Руслан Демчук, який раптово з’явився у потрібному місці в потрібний час, повинен стати інструментом для продовження договору оренди.
«Бачимо, що це не вигідно ні для міського голови, ні для його поплічників. У проекті рішення, яке винесли на розгляд наступної сесії зазначено, що новий договір оренди має розробляти саме теперішній директор Водоканалу – Руслан Демчук, який, за неймовірним збігом, рік назад прийшов на посаду прямісінько з Пивзаводу.
Міський голова заздалегідь намагався підготувати ґрунт для продовження оренди, яка, очевидно, йому просто необхідна. Тому й поставив на цю посаду потрібну людину, нехтуючи прозорим конкурсом та будь-якою логікою», - зауважив Іщенко.
Апелюючи фактами, депутат доводить, що подовження договору – це злочин проти Радомишля.
«Якщо ми подовжимо оренду свердловин Пивзаводу – це буде злочин проти громади міста. Інтереси міського голови та наближених до нього осіб не повинні негативно впливати на життя Радомишля.
Подовження договору не можна виправдати ніяким адекватним аргументом. Все це робиться лише заради власної вигоди, ставлячи під загрозу водопостачання міста та інтереси людей», – резюмував Володимир Іщенко.