На березі громадського ставу в селі Федорівка Малинського району, наче гриби після дощу ростуть елітні будинки.
Неодноразово громадські активісти піднімали тему скандальної забудови. Було написано десятки звернень у всі можливі інстанції. Неодноразово проводився схід села. Приїздили депутати, районна влада. Але дивною завжди для нас залишалася позиція селищного голови — Олександра Саміли.
На перший погляд людина, яка обрана селянами для захисту свої інтересів, мала б сама виступити проти будівництва. Але тут все з точністю до навпаки.
Коли селяни чи активісти звертаються до пана голови, то у відповідь в кращому разі наштовхуються на ігнорування, а подекути — на особистісні образи та погрози. Складається враження, що сільський голова відсторонився.
З цього приводу в соціальній мережі Facebook висловився один із жителів Федорівки та місцевий активіст - Юрій Каплін, котрий вже не один рік веде свою боротьбу за право користуватися громадським ставом.
Юрій Каплін: "Але" пан Саміла не "відсторонився". Він надзвичайно активно відстоює інтереси НЕ громади — мешканців кількох навколишніх сіл, які користуються ставом для відпочинку, бо не мають іншої можливості відпочивати, а, натомість, забудовників прибережної захисної смуги. Причому, погрожує, що забудовник такий "крутий", що нікому не вдасться примусити його прибрати баню із захисної смуги. Тобто двоє панків фактично забрали весь берег, залишивши громаді десь метрів сім берега вздовж дороги.
Друге "але". Слідство, яке, нібито, ведеться вже півтора року, спромоглося надати документи на заборону будівельних робіт вже після їхнього закінчення!!!
Третє "але". На цьому ставу берегову захисну смугу займають дві ділянки, а слідство стосовно другої за півтора року так і не розпочалось.
Є ще дуже багато нюансів, які наштовхують на думку, що в районі є немало служб та осіб, які надзвичайно зацікавлені в підтримці порушників законів, а не громади. До чого б це???
Надія на підтримку громади з боку пана Левковця, пана Диняка та пана Дзюблика поки ще є, на відміну від райдержадміністрації, яка, судячі з її численних відповідей не знає своїх обов’язків. Чи може не хоче "чомусь" їх виконувати…
Чому ми не чуємо позицію сільського голові? Саме він, як представник інтересів селян, мав би перший звернутися у відповідні органи. Можливо, це — просте небажання псувати добросусідські відносини? Адже пан Олександр сам будує прекрасний будинок неподалік. Але це вже відомо самому голові.
Побудувати подібний будинок коштує 300-400 тисяч гривень.
Автор: Олексій Семенів
