Рак молочної залози. Щороку цю хворобу діагностують у понад мільйона жінок у світі. Лишень на Житомирщині таких зареєстровано близько 23 тисяч, і щороку ця цифра зростає більш, як на 2 тисячі. За словами лікарів, найчастіше на рак молочної залози хворіють жінки після 50 років. Однак, зізнаються: хвороба молодшає. У цьому переконалась і 22-річна Олександра.
«Одного разу прийшла до лікарні на обстеження і побачила вивіску з написом: перевіряйте дівчата груди. Прийшла додому після походу в лікарню, перевірила сама себе і виявила одну фіброаденомку. Я пішла, зробила мамографію за направленням лікаря, пішла до мамолога. Все виявили, сказали, що доброякісна, що все вилікують, виріжуть. От зараз вже прооперували, все нормально», - ділиться Олександра.
За два тижні перебування у диспансері дівчина набачилася різного, тому нині застерігає інших.
«Дуже раджу перевіряти свої груди, не боятися. Тому, що затягувати дуже страшно. Тут у відділенні є стільки людей, яким відрізають груди, коли невчасно виявили хворобу і тримали до останнього. Тому всім потрібно перевірятись, щоб залишатись здоровими, щоб вчасно видалили і не було в подальшому проблем», - дівчина говорить із застереженням.
Таких, як Олександра, у мамологічному відділенні Житомирського обласного онкологічного диспансеру більше 40. За словами завідуючого відділенням пана Дмитра: за останні 9 місяців зробили близько 500 операцій, з яких 217 стосуються молочної залози. Саме тому, медики наполягають: рання діагностика хвороби – запорука успішного її лікування.
«Жінки до 40 років мають проходити один раз на рік УЗД молочних залоз, гінеколог, мамолог. Жінки після 40 років - один раз на два роки проходять мамографію. Ось тільки тоді, ми можемо говорити про раннє виявлення раку молочної залози», - розповідає заступник головного лікаря Житомирського обласного онкологічного диспансеру Тарас Волков.
Разом із тим, лікарі кажуть: розвитку раку молочної залози передує й низка захворювань та факторів.
«Малорухомий спосіб життя, неконтрольована вага у жінок, паління, вживання алкоголю, функціональні розлади: ендокринні, щитовидної залози - це всі фактори, які сприяють. До речі, хочу сказати жінкам, щоб вони не дуже захоплювалися соляріями. Тому, що доведено, що жінки до 35 років, які приймають солярій на 75% частіше хворіють раком грудної залози», - говорить завідуюча радіологічним відділенням Житомирського обласного онкологічного диспансеру Христина Крічфалушій.
«Фіброаденома молочних залоз, фіброзно-кістозна мастопатія, які потрібно лікувати, за якими потрібно спостерігати і своєчасно діагностувати», - додає Тарас Волков.
Медики кажуть: в обласному онкодиспансері можна отримати весь спектр лікування молочної залози: хіміотерапію, хірургічне, радіологічне лікування. Ба більше обстеження безкоштовні, заплатити доведеться за мамографію. Так як, плівка для знімка коштує близько 150 гривень. Рентгенолог пані Людмила показує як працює мамограф та роз’яснює задля чого робить знімки під різними кутами.
«Це права - пряма, як лягають груди, а це косі знімки. Виводяться грудний м’яз разом з лімфовузлами і ми бачимо чи вони збільшені, чи ні. І, патологія, яка не увійшла у прямому знімку, ми гарно бачимо на косих знімках», - пояснює лікар-рентгенолог Житомирського обласного онкологічного диспансеру Людмила Ясакова.
Якщо мамограф новенький, то апарату для УЗД вже перевалило за 10 років. Проте, лікар Олексій запевняє: це не позначається на якості проведення обстежень.
«Не надто сучасний, але його можливостей достатньо для того, щоб робити діагностику захворювань молочної залози», - зізнається лікар УЗД Житомирського обласного онкологічного диспансеру Олексій Муравець.
Разом із тим, лікарі все ж кажуть: від сучасного устаткування не відмовилися б.
«На сьогоднішній день у нас є ультразвукові апарати. Загалом вистачає, але хотілося б, щоб устаткування було новіше. Можливо б іще два апарати, щоб у доброякісні патології діагностувати у відділенні», - сказав завідуючий мамологічним відділенням Житомирського обласного онкологічного диспансеру Дмитро Гуля.
Однак, поки це залишається на рівні думок. Тому, що державної програми онкології, наразі немає. А фінансування з обласних, державних та чорнобильських фондів ледь вистачає на закупівлю хіміопрепаратів.
«У нас заявка на 2017 рік була хіміотерапії більш, як на 7 млн грн. Крім того, ми отримуємо кошти за Чорнобильським фондом, за кошти МНС - це приблизно 3,5 млн грн, які виділяються на закупівлю дороговартісних та хіміопрепаратів. Також, кошти з обласного бюджету, нажаль не так багато, але хоч трішки ми закуповуємо», - розповідає заступник головного лікаря Житомирського обласного онкологічного диспансеру.
Попри все, каже Тарас Волков: нині ведуть перемовини з обласною владою та прописують можливі програми, для кращого функціонування онкологічного диспансеру.
Житомир.info
