Минулої п’ятниці, 16 червня відбулася чергова 17 сесія районної ради 7 скликання. Пройшла вона спокійно, але не без сюрпризів. На ній були присутні депутат обласної ради і народний депутат України Павло Дзюблик (як потім виявилося, на сесію він прибув без попередження).
Отож, на початку після зачитання головою районної ради Михайлом Левковцем питань, які виносилися на сесію, депутат Сергій Недашківський (який хоч і представляє народників, але ідею БЮТ взяв на озброєння, а можливо вже в іншій політсилі) запропонував внести до порядку денного питання, про звернення депутатів районної ради до Верховної Ради щодо недопущення скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель та недопущення прийняття закону про ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення. Він зазначив, що неправильно, коли наші хлопці воюють за нашу землю, а ми за їх спинами її розпродаємо. Михайло Левковець зазначив, що питання не потрібно виносити на сесію «галопом по Європах», а проводити обговорення у профільній комісії відповідних комісіях. Пропозиції мали б бути представлені заздалегідь, щоб приймати зважені рішення.
Одна із депутатів зазначила, що це питання дуже актуальне, бо люди стривожені, що земля буде продана і знову ошукають людей і продовжила:
— У цьому залі ми не можемо вирішити цю проблему, але ми повинні звернутися до депутатів Верховної Ради, щоб вони прийняли законодавство з цього питання.
Після невдалої спроби внести питання землі в порядок денний, розпочався повноцінний розгляд питань, які були винесені на сесію. Спочатку начальник фінансового відділу виступила з (пропозиціями щодо внесення змін до райбюджету на 2017 рік) доповіддю про бюджет району, та скільки коштів спрямовується на ті чи інші потреби бюджетних установ району.
Після виступу слово взяв один із присутніх:
— У нас в районі, на жаль, є одна проблема. І вона не нова. Приходить депутат районної ради, і приводить на прийом голови районної ради жінку з дитиною. У дитини церебральний параліч, і ще ряд хвороб. Її мама Тетяна Василівна Недашківська, село Скурати. Дитинці, щоб поставити пластину треба сім тисяч гривень, для того, щоб її купити треба поїхати в Запоріжжя. Де наші соціальні служби, де наші лікарі, які повинні були тут бути й говорити про цю проблему? Я вношу пропозицію виділити сім тисяч гривень, для придбання пластини, а депутатів обласної ради допомогти з питанням проходження реабілітації, бо фінансові можливості це не дозволяють. Треба дати шанс дитині нормально жити.
Інший депутат запропонувала виділити 10 тисяч гривень. Депутати погодилися на цю пропозицію та проголосували за це рішення, а також підтримали зміни до бюджету в цілому.
Майже одноголосно депутати проголосували за майже всі проекти рішень. Єдиний проект рішень, який не був підтриманий, «Про призначення директора комунального закладу «Центральна районна бібліотека імені В. Скуратівського» Малинської районної ради». Це викликало обурення в частини депутатів: чому людину, яка пройшла конкурс, не затвердили на посаді? Було зазначено, що до роботи як керівника-бібліотекаря питань немає взагалі, в бібліотеці все налагоджено, вона одна з найкращих в області. А от як до керівника-господарника питання є. Керівник мав би написати проблемні питання. Деякі він може сам вирішити, а на деякі просить допомоги. Керівник далі буде працювати, але треба подивитися, як справлятиметься зі своїми обов’язками далі.
На цьому сесія районної ради, яка загалом пройшла без серйозних обговорень, наближалася до завершення. Однак, як вже зазначалося вище, на сесію разом зі своїми помічниками прибув і нардеп Павло Дзюблик, який також виступив перед присутніми.
— Доброго дня, шановні колеги. Оскільки за два з половиною роки я не отримав запрошення на сесію районної ради, то вирішив приїхати сам. — такими словами розпочав свій виступ Павло Володимирович. — На даний момент, політичні переконання відклав би трохи в сторону. У нас є завдання і довіра людей, які доручили представляти їхні інтереси, і ми повинні працювати, незважаючи на політичні переконання. Ми маємо працювати разом, щоб піднімати з руїн Малин і Малинський район.
Минулого року, якщо порівнювати мою співпрацю з керівництвом району і керівництвом міста, — це дві великі різниці. Для прикладу, в минулому році на розвиток інфраструктурних об’єктів Малина нам вдалося залучити із державного бюджету близько трьох мільйонів гривень. Це ремонт вулиці Українських повстанців, чотири дитячих садочки, трактор. Цьогоріч у фабричному парку побудуємо майданчик із штучним покриттям, де будуть футбольне поле із вуличними тренажерами. У район ми виділили 45 тисяч. Це Пиріжки — 25 тисяч, Малинівка — 20 тисяч. Таким чином можливо будемо співпрацювати з сільськими і селищними головами. Крім того, ми ще передбачили кошти для Чоповицької об’єднаної громади.
Якщо коротко, то це все. Хотів побачити вас, озвучити те, що я готовий до співпраці і в будь-якому випадку в міру своїх можливостей буду допомагати і задовольняти всі ваші прохання. Знову ж таки, за моїм сприянням пожежна частина Малинщини отримала не новий, але, вважаю, найпотужніший з усіх наявних пожежних автомобілів. На наступному тижні Малинський райвідділ поліції також отримає новий автомобіль.
Після промови до Павла Дзюблика із залу пролунало кілька запитань. Депутат Сергій Недашківський запитав думку щодо відкриття ринку продажу землі й побажав більше уваги приділяти району й особливо найвіддаленішим селам. Нардеп зазначив, що проводить зустрічі з мешканцями сіл, але без місцевого керівництва, бо тоді люди більш замкнуті й не хочуть розповідати про проблеми, які у них є. Щодо мораторію на продаж землі народний депутат сказав:
— Давайте говорити відверто і називати ті факти, які, на сьогоднішній день, є. Ви хочете сказати, що, на даний момент, немає ринку землі? Він є. Хочу сказати, що сьогодні земельний пай можна придбати, починаючи від 20 тисяч гривень. Якщо ви по спілкуєтеся з власниками паїв, почуєте, що одним він потрібен, іншим не потрібен. Це також треба враховувати. Якщо ми будемо йти за принципом нехай у нас буде мораторій, тоді в мене виникає одне єдине питання: звідки взялися величезні агрохолдинги, які мають по всій Україні сотні тисяч гектарів землі? Так, у нас немає продажу, але є прихована оренда на 50 років та всі інші моменти. Треба подумати, чи є правила, яким чином це все має відбуватися, щоб захистити власників паїв.
Також один із присутніх у залі підняв питання медичної реформи, яка зараз проходить. Павло Дзюблик зазначив, що категорично проти тієї реформи, яке намагається нав’язати Міністерство охорони здоров’я. За його словами, він неодноразово збирав медиків виборчого округу, ці питання виносилися на відповідні комітети, робочі групи. На думку нардепа, в області не може бути чотири медичні округи, бо тоді доступність до якісних медичних послуг буде нижчою.
— Ми всі знаємо, що, на сьогоднішній день, медицина не безкоштовна, хоча в конституції прописано, що безкоштовні послуги може отримувати будь-який громадянин. Але прийдіть в лікарню, і ви нічого не отримаєте, — продовжив народний обранець. — Кожен працює, сплачує податки і за них я хотів би отримувати якісні медичні послуги. Я не хотів би оплачувати енергоносії, зарплату лікарів, в яких часто дві праві руки, і вони не знають, яким чином допомагати людям. Законопроект, який був прийнятий минулого тижня, передбачає, що є лікарня, яка надає медичні послуги. Ці всі послуги оцінюються, як і тепер, але зараз це або добровільні внески, або гроші, які йдуть в кишеню лікаря. Згідно з новим законом, кожен лікар надає свої послуги, а держава компенсує ті послуги, що діють в певних категоріях. Наприклад, лікар надав послуги на 100 тисяч гривень, і держава компенсує ці послуги медичному закладу. Загалом, це перший крок, щоб провести цю реформу.
Хтось докинув нардепу, щоб він потурбувався про закриття лікарні «Феофанія», аби всі лікувалися в однакових умовах. Павло Дзюблик зазначив, що не знає, де знаходиться «Феофанія», бо жодного разу там не був. Але додав, що медична база там доволі велика, і в ній лікуються не лише депутати.
Після цього своє слово сказав і депутат обласної ради Сергій Диняк. Основною його думкою було те, аби Павло Володимирович співпрацював з районом і закликав всіх сприяти йому в цьому.
Насамкінець, народний обранець закликав з цього моменту активніше співпрацювати по питаннях, які є актуальними для району, аби люди почали жити набагато краще.
Після виступу нардепа слово взяв голова районної ради Михайло Левковець:
— Я солідарний з депутатом Сергієм Васильовичем. Мені також не було приємно слухати ваш вступ, бо дійсно є і наша провина, і ми виправимо цю ситуацію. Але я хочу вам сказати: півтора роки я тут, в районній раді. До нас приїжджають з облдержадміністрації, з обласної ради. Якщо хтось приїжджає в район, вони йдуть в кабінет до керівника району, голови районної ради, де говорять про мету поїздки, і ми починаємо працювати. Скільки дзвонила до мене ваша помічниця, я жодного разу не відмовив на її пропозицію. Але ви жодного разу за півтора роки не зайшли в кабінет ні до голови райдержадміністрації, ні до голови районної ради. Вважаю, що це ваше упущення. Я дякую вам, що ви сьогодні приїхали, дякую за ту мізерну допомогу району. В подальшому, думаю, ми з вами виправимося.
Опісля Павло Дзюблик разом з Михайлом Левковцем нагородили почесними грамотами Верховної Ради України головного агронома Поліської дослідної станції імені Засухіна Василя Івановича Сидорчука та Сергія Павловича Курганського, який 26 квітня 1986 року нехтував своїм життям для ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
