Вчора в актовому залі Житомирської обласної бібліотеки планувалося проведення двох заходів: 1) о 12:00 – конференція Обласної федерації футболу; 2) о 18:00 – презентація книги братів Капранових «Забудь-річка». Через затягування першої події другу нашвидкуруч довелося перенести до читальної зали. І саме тут почув від одного з шанованих мною братів такі слова: «Книжки зараз читають лише жінки. А чоловіки або горілку п’ють, або у футбол грають, як оці, що в актовій залі позбиралися». Шутку схавалі. Присутні загиготали. Але мені щось інстинктивно так захотілося встати та відказати кілька доречних слів, адже сам, здається, читаю, не п’ю та кілька хвилин тому покинув футбольну конференцію, на якій перебував делегатом, як один із керівників федерації футболу свого Хорошівського району. Проте стримався. Лише показав свою збірку та мандат учасника конференції відвідувачам, що сиділи поруч. Допіру похихотіли вони.
Загалом моя думка така: безкорисливість людини і в спорті, і в мистецтві, і навіть у дегустації алкоголю варта поваги. Адже майже всі із 100 делегатів-футболістів, прибулих на вчорашнє зібрання, працюють заради спорту собі у збиток і змушені були вчора понад 6 годин обирати голову своєї організації. Причому ж і я у футбольній федерації працюю на громадських засадах, а свої книжки (будучи лауреатом різних конкурсів, фестивалів) роздаю людям просто так. А от шановні Дмитро та Віталій Капранови, будучи знаним брендом, трохи поповнили свої кишені від продажу презентованих у Житомирі книг.
P.S. Прошу братів Капранових і поціновувачів їхнього таланту не сприймати цей пост у якості негативного тролінгу та приниження якості їхньої творчості. :)
Автор: Сергій Сіваченко
Загрузка...