



Загалом моя думка така: безкорисливість людини і в спорті, і в мистецтві, і навіть у дегустації алкоголю варта поваги. Адже майже всі із 100 делегатів-футболістів, прибулих на вчорашнє зібрання, працюють заради спорту собі у збиток і змушені були вчора понад 6 годин обирати голову своєї організації. Причому ж і я у футбольній федерації працюю на громадських засадах, а свої книжки (будучи лауреатом різних конкурсів, фестивалів) роздаю людям просто так. А от шановні Дмитро та Віталій Капранови, будучи знаним брендом, трохи поповнили свої кишені від продажу презентованих у Житомирі книг.
P.S. Прошу братів Капранових і поціновувачів їхнього таланту не сприймати цей пост у якості негативного тролінгу та приниження якості їхньої творчості. :)
Автор: Сергій Сіваченко
Загрузка...