Вчора, 13 квітня, малинчани мали змогу побачити десятки жовто-блакитних прапорів, які були розвішені в центрі міста на Соборній площі. Це Всеукраїнська акція «Велика українська хода», яку проводить волонтер та військовий кореспондент Катерина Валевська.
Акція проводиться на честь Героїв Майдану, Героїв АТО та заради миру і перемоги України. «Від міста до міста, від бригад до батальйонів єднаються прапори, на яких люди пишуть свої думки, щоб силою думки, віри і молитви зупинити в Україні війну», — так формулює гасло акції її організатор. Під час акції розгортається низка прапорів і підписується прапор міста, де люди, як кажуть, від старого до малого пишуть свої думки. Бо, як говорить Катерина Валевська, думка і слово — це найсильніша зброя Всесвіту. Думки матеріалізуються, їх читає сам Бог. Ту чуму, яка прийшла на нашу землю, можемо перемогти нашою духовністю, інтелектом, добрими думками, а наші захисники допоможуть очистити нашу землю від бруду.
Отож, кожен малинчанин мав змогу на прапорі написати свої думки, а також написати у спеціальному записнику своє звернення до влади.
За словами Катерини Валевської, ці прапори проїхали всю фронтову і прифронтову зону, у новорічну ніч з 2015 на 2016 рік були розгорнуті на передових позиціях «Айдару» під Горлівкою. 23 жовтня 2016 року 245 прапорів були підняті на найвищій точці України — горі Говерла. Це вже п’ятий тур акції. Сама ж акція розпочалася 14 вересня 2014 року, а п’ятий тур розпочався 15 січня 2017 року, і сьогодні він завершується саме у Малині. За три місяці було подолано чотири області: Дніпропетровську, Херсонську, Полтавську і завершується тур в Житомирській області. Також три тижні тому пані Катерина відвідала схід України, аби підтримати блокаду Донбасу.
Трохи розповіла і про себе. Боротьба за нову, вільну і мирну Україну, за її словами, розпочалася 10 грудня 2013 року з Майдану Незалежності, де вона пройшла весь Майдан у складі жіночої сотні. Далі розпочалася допомога армії, волонтерство. Зараз знаходиться у складі добровольчого батальйону «Вікінг» імені Сашка Білого на посаді військового кореспондента. «Але волонтерство — це мій другий фронт. Якщо людина назвалася воїном, то в неї не може бути вихідних», — говорить Катерина Валевська.
Однак, під час проведення акції у Малині були і неприємні моменти:
— Під час акції, коли я приїжджаю в якесь місто, звертаюся до представників влади, щоб вони повідомили наступне місто, куди маю їхати, про моє прибуття. До п’ятої години відбувається акція, підписуємо прапор, фотографуємося з ним і їдемо далі. У вашому місті відбувся парадокс, якого ніде не було. — зазначила пані Катерина. — Коли я приїхала з Радомишля, мене ніхто не зустрів, хоча представники влади знали про моє прибуття. Я залишилася на вулиці, й мене прихистив хазяїн готелю «Ранчо». От і сьогодні відбувається акція, і зранку я приходила й у міську раду, і в районну — всіх треба примушувати щось робити. Однак я не розумію, чому слуги народу себе так поводять. Зараз о пів на шістнадцяту, і я до цих пір тут не бачила жодного представника влади. У нормальних містах всі можновладці, які є слугами народу, знаходяться разом і не бояться людей, спілкуються з ними, підписують прапор. Тут — нуль. Але цю чуму ми перемагаємо жовто-блакитними прапорами, добрими думками про мир, добро і перемогу України, і сьогодні у вашому місті я зустріла свого побратима по «Айдару» Станіслава Цигана.
Акція тривала до 17 години. І незважаючи на небайдужих малинчан, які підходили та писали свої побажання, все ж стає соромно за наше місто (точніше за владу). Виходить, в інших містах чиновники прагнуть залишити у гостей міста після відвідин приємні враження. А наші?
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері.
