Друге народження Малинського народного училища: 1881 рік

Історія освіти в Малині розпочинається з 160 років тому, коли тут починає працювати церковно-парафіальна школа. 1862 року в містечку вже починає діяти однокласне народне училище, яке знаходилося у підпорядкуванні Міністерства народної освіти Російської імперії. Училище працювало відповідно до відповідних міністерських планів та програм, а також фінансувалася по системі міністерства, частину фінансового забезпечення організовувала також місцева громада. Перший час народне училище розмістилося в орендованому приватному будинку, який належав губернському секретарю Івану Григоровичу Яновичу. В оренду віддавалися три кімнати, що ізолювалися від житлової частини будинку, на строк від 22 червня 1862 року по 23 квітня 1863 року за 45 рублів сріблом. За цей період планувалося спорудити капітальне приміщення для Малинського однокласного народного училища, що і було зроблено. Та 1880-го року дерев’яна будівля навчального закладу згоріла…

…9 квітня 1881 року інспектором народних училищ Київської губернії зазначалось, що за його проханням Міністерством народної освіти виділено 500 рублів для будівництва нового приміщення училища в Малині. Залишалося лише організувати процес щодо остаточного фінансування та самого будівництва нового приміщення. Тому 5 липня 1881 року відбувся збір громади малинської парафії, до якої входили Малин, Городище та Селище Яу зазначалося в архівному документі (мова оригіналу збережена):

«…крестьяне-собственники м. Малина, д. Городище и д. Селище, принадлежащие приходу Малинской церкви, на основании распоряжения Малинского волостного старшины Романа Костюченка, собравшись сего числа в м. Малине на сельский сход в присутствии сельских старост м. Малина Петра Бобровника, д. Городище Ивана Тищенка и д. Селище Гавриила Левченка, имели рассуждение о постройке дома для Малинского народного училища на место сгоревшего в 1880 году, при сем сходу доложено, что в пособие на означенную постройку дома, выслано Министерством народного просвещения 500 руб, которые получены местным приходским священником, а также имеется полученных волостным старшиною Костюченком из Радомысльского уездного казначейства страховой премии 237 руб. 26 коп., всего 737 руб. 26 коп. Принимая воображение, что этих денег на постройку училищного дома будет недостаточно, а придется еще сделать раскладку на наши общества, и что, постройка означенного дома не может быть производима хозяйственным образом, а должна быть отдана с торгов за умеренную цену более благонадежному лицу…»

Читайте також: Малинська богадільня

У зв’язку з цим було прийнято відповідне рішення. А саме:

- вибрати від громади м.Малин — Дмитра Васильовича Михайленка, Сергія Миколайовича Тарасюка, від громади с.Городие — Костянтина Антоновича Опанасенка, від с.Селище — Михайла Матвійовича Михайленка, які повинні були зайнятися безпосередніми питаннями організації будівництва нового приміщення училища;

- право на будівництво приміщення народного училища повинно бути віддане із публічних торгів при волосному правлінні і в присутності визначених уповноважених осіб, які, у свою чергу, зобов’язані були укласти із визначеним підрядником угоду на вигідних для громади умовах, а також стежити за ходом будівництва;

- приміщення училища повинно будуватися на попередньому місці, мати чотири кімнати за планом попередньої споруди; стіни мають бути дерев’яними (сосна), а дах критий гонтою;

- процес будівництва повинен  розпочатися негайно і при  цьому фінансування здійснюватиметься  з наявних ресурсів, а кошти, що  недостають варто розкласти по  громадах у відповідних частках  щодо кількості мешканців;

- здійснення грошових витрат  на будівництво училища покладалося  на волосного старшину спільно  з уповноваженими особами від  громади; з метою контролю повинна  була заведена книга надходжень  та витрат, а після завершення  будівництва ці результати контролю повинні були надаватися для затвердження з боку громади; матеріали, що залишилися від будівлі навчального закладу, що згоріла – дерево, двері, окатка, залізо – могли передаватися підряднику для подальшого будівництва.

Говорячи сучасною мовою, тендер на будівництво відбувся 12 липня 1881 року, в якому взяли участь три суб’єкти:

• К.Ю. Дубенський, який за проведення будівельних робіт спочатку заявив про суму 1275 руб., але у ході торгів знизив ціну до 1200 руб. Проте у подальшому він припинив торги;
• Н.С. Радинський, визначив початкову ціну 1250 рублів, та в ході торгів знизив ціну спочатку до 1190 руб., а згодом до 1185 руб.;
• М.Б. Островський, визначив ціну в 1270 руб. І більше не розглядав інших можливих цінових варіантів;

В результаті цього Нухимом Радинським була підписана угода, в якій, зокрема, зазначалося (мова оригіналу збережена):

«Я…добровольно соглашаюсь выстроить в Малине на мирской земле для народного училища дом на месте сгоревшего в 1880 г. длиною в 24 и шириною в 12¼ аршина, выстою внутри 41/2 аршина на каменном фундаменте оставшемся от сгоревшего дома, который должен буду надлежаще исправить. Означенный дом…обязан построить окончательно непременно к 1 ноября 1881 года, в противном случае подвергается штрафу из своего имущества и должен будет заплатить в пользу общества 200 рублей».

Достовірно не відомо чи всі будівельні роботи були зроблені в строк, але 5 грудня 1882 року на потреби училища передавались 15 рублів, які повинні були внесені підряднику Н.С. Радинському за спорудження господарських будівель народного училища.

З часом у Малині виросло двоповерхове кам’яне приміщення двохкласного народного училища на розі вулиць Великої вокзальної (нині – М.Грушевського) та Аптечної (нині –Н.Сосніної), в якій функціонував навчальний заклад до червня 1941 року. І зараз ця будівля практично знаходиться у незміненому вигляді.

Володмир СТУДІНСЬКИЙ, м. Малин